|
Начальник управления земельных ресурсов Николай Сергиенко хранит в шкафу пухлые папки, содержимое которых иллюстрирует судебные тяжбы с руководством промышленных предприятий города. «Азовкабель», «Берти», «Бердянские жатки» и другие оспаривали правильность исчисления налога на землю в надежде на существенное его уменьшение и получение компенсации за счет местного бюджета. Громогласно поднимал эти вопросы на сессиях горсовета прошлого созыва падкий на скандальные изобличения одиозный лидер социалистов Владимир Бурда. Постарались раздуть сенсацию некоторые поспешные средства массовой информации. В чем же суть противостояния, которое одними используется в своих корыстных целях, другими – как способ приобретения политического капитала, а для третьих – элементарная правовая ситуация?
— Данный вопрос носил определенную политическую окраску, — любезно согласился дать разъяснения Николай Сергиенко. – Определенным силам необходим был козырь, который снивелировал бы всю большую работу, которая была проведена по инициативе городского совета и городского головы по обеспечению жизнедеятельности города. Потому что земельный налог – это треть общего городского бюджета. А общий бюджет – это социальная сфера, это зарплата учителей и врачей. И то, что в настоящее время и в предыдущие несколько лет не было задержек и был наведен порядок в расчетах с бюджетной сферой, стало возможным благодаря тому, что начали расти поступления от всех источников, в том числе и за счет платы за землю. Нашлись люди, которым захотелось доказать: это же все просто – не надо обладать большим умом, организаторскими способностями, нужно просто взять искусственно, противозаконно увеличить налог в два раза, за счет этого ободрать всех и выплатить зарплату. Это хотели, как флаг, поднять и показать, что не такие они умные и прогрессивные, какими стараются казаться, а на самом деле – это жулики и обманщики, которые незаконно залезли в карман к землепользователям. Получается: деньги надо возвращать. Значит появится дефицит в бюджете. Неминуем социальный взрыв, к чему и стремились. Тогда бы крайними остались управление земельных ресурсов и лично его начальник, который подписывал решение и выдавал справки. Но есть нормативный документ, а я – чиновник, который должен этот нормативный документ исполнять. Именно неисполнение нормативных документов порождает хаос в государстве.
Попытались воспользоваться заказными выводами Киевского научно-исследовательского производственного института (НИПИ) градостроения. Его специалистами был разыгран обычный «лохотрон»: вам надо уменьшить расценки – давайте мы сделаем любой удобный для вас расчет. В два раза уменьшить? Давайте в два раза. Мы будем доказывать, у нас связи в Киеве, у нас все схвачено, мы все сделаем. В результате «Азовкабель», «Бердянские жатки», «Берти», «АЗМОЛ» попались на эту удочку – более 80 тысяч гривен заплатили за все это удовольствие. Наверное, эти деньги были бы не лишними и на самих этих предприятиях. За расчет, который специалистами управления земельных ресурсов делается за 25 гривен, «АЗМОЛ» уплатил 30 тысяч, «Бердянские жатки» – 18 тысяч. А вся оценка города с выкладками и приложениями, а это несколько карт, стоила 21,8 тыс. грн. Ничего нового институт не сделал. Просто убрали коэффициент 1,8 и начали доказывать во всех инстанциях, что он уже учтен. Налицо заказной характер. Раз выгода от этой оценки большая, надо делиться полученным экономическим эффектом. Вот откуда подтверждение правильности расчетов института. Институт строил на этом свою политику.
В октябре прошлого года Госкомземом была проведена реорганизация. Поменялись руководители подразделений, проводивших экспертизу. Новые руководители категорически отказались от результатов работы предшественников. Письмо в адрес ОАО «Дормаш» подмахнули, не вникая. Когда вникли, собрали ведущих специалистов в области оценки под эгидой заместителя председателя Госкомзема. Непосредственной организацией и проведением занимался начальник управления оценки и организации рынка земли Владимир Кривов. Участвовал в обсуждении самых острых вопросов начальник базового Центра геоинформационных технологий Киевского института «Гипроград» Юрий Палеха. Авторитетнейшие специалисты детально рассмотрели наши материалы и проанализировали наши действия. В результате представителям НИПИ градостроения был задан вопрос: вы делали оценку земель или подгоняли данные?
А мы получили письменный ответ следующего содержания:
«Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області Баранову В.О.
Шановний Валерію Олексійовичу!
Держкомзем України розглянув Ваше звернення щодо проведення судових справ з приводу відміни показників грошової оцінки земельних ділянок по місту Бердянськ і повідомляє.
Після вивчення матеріалів з грошової оцінки земель міста Бердянська та їх ретельного аналізу фахівці Комітету прийшли до висновку, що Бердянська міська рада прийняла правильне рішення щодо застосування коефіцієнту 1,8 до базової вартості 1 кв.м при визначенні вартості земельних ділянок у місті Бердянську.
Відомо, що основним елементом базової вартості земельних ділянок є витрати на освоєння та облаштування території населеного пункту. Витрати на освоєння і облаштування території мають представлятися у вигляді повної відновленої вартості витрат інженерної інфра-структури.
В зв’язку з відсутністю достовірних даних про відновну вартість окремих елементів інженерної інфраструктури міста Бердянська в роботі НДПІ містобудування використані укрупнені показники витрат відновної вартості будівель та споруд окремих інженерно-комунальних об’єктів Держбуду СРСР в цінах 1984 року.
Розробники грошової оцінки земель міста Бердянська НДПІ містобудування стверджують, що вони використали галузевий індекс збільшення вартості буді-вельно-монтажних робіт від цін 1984 року до цін 1997 року, що відповідало застосуванню коефіцієнтів індексації грошової оцінки за 1996 рік – 1,703 та 1997 рік – 1,05.
Але коефіцієнт індексації вартості будівельно-монтажних робіт відображає збільшення вартості будівельно-монтажних робіт, яке мало місце з 1984 року по 1997 рік, також враховує збільшення прямих, накладних витрат та планових накопичень. Тобто твердження фахівців НДПІ містобудування, що вони врахували коефіцієнт К-1,8 за 1996, 1997 роки шляхом його застосування у складі обчислення витрат на освоєння та облаштування території міста не витримує критики.
Тим більше, що самі розробники (пояснювальний лист НДПІ містобудування до висновків Державної землевпорядної експертизи) стверджують, що «розрахунки вартості земельних ділянок НДПІ містобудування виконані до 10.12.1998р., а лист Держкомзему України від 16.12.1998р. Отже, врахувати пропозиції Держкомзему не було можливості».
Враховуючи визначене, можна стверджувати, що в матеріалах НДПІ містобудування не врахований індекс, який враховує середньорічний індекс інфляції грошової одиниці і обов’язковість використання якого доведена спільним листом Мін-фіну, Мінекономіки, Держкомстату та Держкомзему України «Про індексацію грошової оцінки земель» від 05.10.1998р. №03.303/1592, від 16.09.1998р. №52-31/620, від 16.09.1998р. №14-12-1-7/2412.
Таким чином, витрати на освоєн- ня та облаштування території міста Бердянська в розрахунку на 1 кв.м станом на 01.01.1998 року становлять 31,194 гривні, що є базою для розрахунків вартості земельних ділянок без урахування індексу інфляції Кі=1,8.
Враховуючи важливість застосування індексу 1,8 в загальному обсязі надходжень по місту від плати за землю, Комітет вважає за доцільне відізвати свій лист від 17.12.2002р. №14-22-11/6332 на адресу ВАТ «Шляхмаш».
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами) Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
Перший заступник голови Комітету В.В.Кулініч».
Как видим, господин социалист Бурда в очередной раз лишь подтвердил истину: не стоит митинговать, пока не в курсе дела. Хотя истинные мотивы шумихи не сложно понять.
Н.Тишаков.
|
