Армія нині у державі зовсім не “непереможна і легендарна” і про славетні перемоги все частіше згадують з прикрістю. Але все одно йдуть чоловіки служити рідній Вітчизні. І вони повинні запам’ятати день, коли склали їй присягу на вірність.

До речі, сам цей ритуал якось непомітно зникає з нашого життя – нема піонерської обіцянки, потрапити на військову службу за призовом вважається великою невдачею та й сама присяга сприймається більшістю, як анахронізм. Добре, що не всіма. Бо не було б тоді не гучного, скромного, але гідного свята, яке відбулося у військовій частині на полігоні поблизу села Новопетрівки з нагоди прийняття військової присяги молодими солдатами весняного призову.

Командир частини підполковник Юрій Акальмаз, депутати Бердянської міської ради підполковники Сергій Сердечний і Дмитро Рудик не поступилися власним переконанням: воїн повинен відчути непересічність події. Адже присягають лише раз. Скромна урочистість ритуалу. Стрій військових побратимів. Присутність батьків і рідних. Участь депутатів міськради Анатолія Кіосєва і Віктора Михайличенка.

Все підкреслювало значення того, що відбувалося у скорботний день пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни – 22 червня. Нібито і частина невеличка. Та й новобранців не так щоб вже й багато. А важливу справу зробили, як годиться – чесно.

М.ТИШАКОВ.

На знімках: щоб на вірність Вітчизні присягати, необхідно знати, що доведеться захищати. Для цього молодого воїна питання вирішене. Він взяв у руки зброю не для агресії, а заради безхмарного неба над головою найближчої людини. Тому його місце — в солдатському строю.

Фото автора.