«Україна-Хабітат»

Як фактор стійкого розвитку України

Учора, 21 липня, в Бердянську завершила свою роботу літня школа «Україна-Хабітат». Як ми і обіцяли, публікуємо інтерв’ю з президентом Центру муніципального менеджменту «Хабітат» Олександром Затолокіним.

— Чим вирізняється нинішня літня школа «Хабітат», хто став її учасниками?

— Сьогодні на ювілейну, п’яту літню школу «Хабітат» приїхало близько 100 учасників з десяти регіонів України. Серед них – дуже цікава команда з Прилук Чернігівської області. А побачивши, як працює Бердянськ, і собі вирішили не відставати. На цю школу вони привезли дуже цікаві напрацювання і моделі, так що тепер уже і бердянцям буде про що почути від цієї команди у питаннях формування бюджету, щодо стандартів надання послуг населенню.

Багато учасників навчання з Луганської області, де колишні шахтарські містечка змушені перебудовувати своє життя, щоб вижити. Із самої Запорізької області на школу «Хабітат» приїхав Енергодар, Дніпрорудний (дивує, що немає таких міст, як Токмак і Мелітополь). І водночас нині на школу приїхали з Хуста, тобто представлені і регіони Західної України.

— Коли прослідкувати усі п’ять літніх шкіл: контингент учасників стабільний чи хтось приходить, а хтось вибуває?

— Є варіанти, коли, побувавши на навчанні «Хабітату», люди не завжди мають можливість приїхати вдруге або втретє. Але більшість груп, які їздять стабільно, збільшують чисельність представників. Наприклад, з Красного Луча Луганської області на першій школі було 12 учасників, а сьогодні Луганщину представляють понад 30 учасників. Те саме можна сказати і про Прилуки, які я вже згадував: починали з шести чоловік, а сьогодні їхніх представників уже 12.

Відбувається і якісне по-ліпшення складу, і кількісне: з’являється багато нових ра-йонів, областей України, радує, що є багато представників від сільських громад. При цьому слід сказати, що до Бердянська ми запрошуємо тих, хто, знаємо, приїжджає, щоб не просто поговорити-послухати і забути, ні, ми запрошуємо тих, хто хоче вивчити, зрозуміти і засвоїти, як на практиці досягти реальних результатів у поліпшенні життя населення в рідному регіоні. Такою практичною спрямованістю і вирізняється їхня школа «Хабітат» від інших семінарів, конференцій, нарад. Тут усі бажаючі можуть на практиці вашого міста побачити, чого можна досягти, маючи бажання поліпшити життя і настійливо попрацювавши.

— Відчувається, ви не байдуже ставитеся до Бердянська і бердянців. Не раз уже доводилося чути у ваших виступах похвалу представникам нашого міста – як управлінцям, так і депутатам, і підприємцям. На пам’яті, зокрема, ваш виступ перед консулами і представниками зарубіжних фірм, коли ви говорили про бердянський пісок...

— Коли приходять і починають говорити: «Бердянську добре – у них море, у них пісок... А у нас що? У нас нічого цього немає». І тоді я наводжу це порівняння. Я говорю: «А що – до 98-го року тут не було моря? А що – до 98-го року тут не було піску? І море і пісок були, і тепер їх не стало більше».

Та вся справа в тому, що в 98-му році прийшла команда, яка зрозуміла, що керувати містом слід професійно. У кожного, хто прийшов до керівництва містом в 1998 році, за плечима був досвід комсомольської, партійної, радянської роботи, виробництва. Тобто не можна сказати, що прийшли новачки. І, будучи професіоналами у своїй сфері, всі вони зрозуміли, що їм слід бути такими ж професіоналами і в сфері управлінської роботи.

Тоді управлінці Бердянська почали вчитися: сіли, як школярі, за парту. Вчилися тоді по 10-12 годин на день, сперечалися до хрипоти, доводили одне одному, що потрібніше місту розвивати у першу чергу.

Більш за все мені тоді сподобалось і запам’яталося, як всі вони говорили: «Ми виросли в Бердянську. Ми не хочемо нікуди виїжджати з цього міста, а хочемо, щоб місто стало кращим. Тому вчіть нас, як цього досягти».

— Бердянськ — це літня школа «Хабітат». Чи є зимова?

— В Києві постійно проводяться для депутатів і керівників місцевих органів влади тренінг-курси. На них розглядаються такі проблеми, як фінансовий менеджмент місцевого самоуправління, інвестиції в місцевому самоуправлінні, законодавчий процес і місцеве самоуправління, депутат і його роль в політиці місцевого самоуправління тощо.

Усе це відбувається в рамках проекту ООН «Зміцнення потенціалу місцевих органів влади як фактор стійкого розвитку України».

— Дозвольте відволіктися від серйозного. Слово «хабітат» трохи співзвучне зі словом «ханума», що завдяки кіно утвердилося у свідомості як поняття свахи. Виходить, що й ви школою «Україна-Хабітат» сватаєте місцеве самоуправління за добре життя своїх громадян?

— Взагалі-то слово «хабітат» перекладається як життєве середовище. Але ми дійсно стараємся, щоб життєве середовище українських громадян ставало кращим. Я завжди повторюю губернатора: «Коли ви бажаєте підняти область, то підніміть район, а коли бажаєте підняти райони, починайте піднімати насамперед села і містечка районного значення, які в цей район входять. Іншого просто немає».

Підготувала О.Войцехівська. На знімку: Олександр ЗАТОЛОКІН (справа) із секретарем міськради Валерієм ХАРЧЕНКОМ. Фото В.Михайличенка.
<< к оглавлению    ^ наверх