Аналіз травматизму свідчить, що не всі роботодавці забезпечують встановлені нормативи безпеки праці, тому його рівень не знижується.

За неповними даними, за І квартал 2002 р. допущено близько 73 нещасних випадків на виробництві.

Найбільшу кількість нещасних випадків зареєстровано: до половини у приватних підприєм-ствах і фірмах, а також на Центральному ринку, в морському торговельному порту, на Першотравневому заводі та інших. Події та причини, що призводять до нещасних випадків, різні, але в багатьох випадках спостерігається відсутність належного навчання (інструктажів), створення безпечних умов праці і контролю з боку служб охорони праці, безпосередніх керів-ників робіт.

При співставленні даних лікувально-про-філактичних закладів про шкоду, завдану здоров’ю при нещасних випадках на виробництві, з обліком їх по актах форми Н-1,Н-5 про роз-слідування, ми доходимо висновку, що до половини нещасних випадків на виробництві, зокрема на підприємствах з приватною формою власності, не розслідуються і не беруться на облік згідно з вимогами постанови КМ України від 21.08.2001 № 1094 («Про затверження Положення про порядок розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»).

Нещасні випадки невиробничого характеру здійснюються в десятки раз частіше і більше і вони пов’язані з поведінкою самих потерпілих.

Так, за І квартал 2002 р. зареєстровано 2061 нещасний випадок невиробничого характеру, у тому числі 47 із смертельним наслідком. Серед травмованих 546 чол., або 26,5% через випадкове падіння, 127 чол., або 29%, у тому числі 12 дітей під впливом екстремальних температур (крім пожеж), 51 чол. постраждав від випадкових отруєнь, у тому числі 25 чол. алкогольними напоями і 4 чол. наркотичними засобами і 60 чол. самоушкодження.

Виплата відшкодувань по втраті непраце-здатності свідчить, що не всі нещасні випадки розслідуються в актами форми НТ і беруться на облік згідно з постановою КМ України від 22.03.2001 № 270 («Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру»). Положення і Порядок про розслідування і облік нещасних випадків (затв. постановами КМ України) передбачають, що лікувально-профілактичні структури протягом доби повідомляють про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок – підприємство, фонди соц. страху та інші.

Роботодавець утворює комісію і організовує розслідування нещасних випадків із втратою працездатності на один день і більше згідно з вимогами.

До складу комісії не включається керівник робіт, який беспосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок.

Комісія з розслідування протягом 3 діб зобов’язана скласти акт ф. Н-5 (в 2 примірниках) і акти ф. Н-1 або НТ (в 6 примірниках), які після затвердження надсилаються-передаються відповідним інстанціям згідно з постановами.

З нещасних випадків із смертельним наслідком і групових проводиться спеціальне розслідування. Про них сповіщається відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці, в управління СЗН, фонду соцстраху, правоохоронним органам, профоргану і ін.

Тільки при додержанні вищевказаних вимог можна попередити повторення подібних нещасних випадків і захистити права потерпілих.

М.Курило, спеціаліст з охорони праці управління соціального захисту Бердянського міськвиконкому.