головна » статті

Бердянська школа – закрити не можна залишити

30.05.2019

Вже декілька років над жителями села Бердянського, немов дамоклов меч, тяжіє рішення про закриття школи. І замість радості від свята останнього дзвоника батьки та учні знову відчувають тривогу: а якщо двері їхньої школи так і не відчиняться наступного навчального року?

Чому взагалі постало питання про закриття школи? Із 870 учнів, які на­вчаються у п’яти школах Осипенківської ОТГ, лише 48 школярів відвідують Бер­дянську. А чим менше дітей у школі, тим більша собівартість їхнього утриман­ня. Наприклад, в Осипенківській школі ця сума складає близько 20 тисяч грн, а ось в Бердянській – понад 50 тисяч.

– Розумієте, якщо зарплату вчителям ми платимо за рахунок освітньої субвенції, то утримання закладів освіти повністю лягає на бюджет громади, – говорить начальник відділу освіти виконавчого комітету Осипенківської сільради Лариса Яковенко. – А це оплата комунальних послуг, придбання меблів та техніки, необхідного вчителям та учням приладдя, матеріалів... Наше основне завдання – щоб діти не просто відвідували школу, а щоб вони отримували там якісну освіту. А для цього необхідне сучасне програмне та технічне забезпечення, яке коштує чимало.

Минулого року бюджет Осипен­ківської сільської ради склав близько 58,5 млн грн, і левова їх частка – по­над 32 млн грн – була витрачена саме на фінансування освітньої галузі.

Озвучені цифри й інші дані вказують на економічну недоцільність функціону­вання Бердянської школи І-ІІ ступенів. Але як же тоді доля 48 дітей? Серед ва­ріантів – можливість переведення бердянських школярів до Червонопільської школи. Для цього планують придбати новий автобус, щоб школярам було зручно добиратися. Проте більшість батьків не можуть назвати таке рішен­ня правильним. І у них для цього є всі підстави.

Свій лист-звернення із проханням не чіпати їхній навчальний заклад, адресований до депутатів Осипенківської ОТГ, батьки учнів Бердянської школи пе­редали й до редакції. Наведемо декілька уривків із нього.

«Перш ніж терези вашої совісті пере­важать у бік економії бюджетних коштів нашої громади, ми хочемо,  щоб ви до­слухалися до думки жителів, а особливо батьків учнів Бердянської школи...

Про яку якість освіти можна говори­ти, якщо дитина прокинеться о шостій ранку, а зайде до хати о 16-й годині? В якому стані вона буде виконувати до­машнє завдання після такого напруже­ного дня з одноразовим харчуванням (і не кожна родина може забезпечити грошима для цього харчування). І тут слід згадати про дітей з особливими освітніми потребами, а це не тільки діти-інваліди, а й діти з багатодітних та малозабезпечених родин. Чи пам’ятає­те ви про них?

Сьогодні ви проголосуєте за закрит­тя нашої школи, а завтра наші з вами діти проголосують за нашу старість, адже жорстокість і бездушність поро­джують подібне...»

– Це питання надзвичайно болюче, – говорить Лариса Яковенко. – Але ні я, як начальник відділу освіти, ні сіль­ський голова Валентин Смага, ні інші члени виконкому не можуть закрити школу чи, навпаки, залишити її відкри­тою. Це рішення повністю залежить від депутатів громади. І, повірте, вони підій­дуть до нього серйозно і зважено.

Сесія Осипенківської сільради від­будеться влітку, з датою ще визнача­ються. Чи буде винесене на неї питання про закриття чи реорганізацію Бердян­ської школи, поки що невідомо.

Марина Карабань

ОтменитьДобавить комментарий

Реклама