головна » статті

Історико-культурна скарбниця Приазов’я

20.12.2019

2019 рік позначився пам’ятною датою в літописі м.Бердянська – 90-річчям  Бердянського краєзнавчого  музею  ім. В.Г. Кравченка. 

Музей з 1992 року носить ім’я славетного  етнографа.  На даний час БКМ – сучасний музейний комплекс, який має три філії – меморіальний будинок-музей П.П. Шмідта, музей «Подвиг» та музей історії Бердянська.

У 1929 році  Бердянський краєзнавчий музей гостинно зустрів перших відвідувачів в одній з найкрасивіших будівель міста – будинку колишньої  міської управи. На жаль, будівля була зруйнована  під час Другої світової війни, на її місці (вул. Свободи)  на даний час розташований житловий будинок.

Біля витоків музею було міське краєзнавче товариство, очолював яке у 1927-1929 рр. відомий бердянський педагог, математик, літератор, перекладач К.М.Зіньківський. Він брав безпосередню участь у написанні та виданні книги «Місто Бердянськ та його околиці».

Ще один славетний земляк, який зробив неоціненний дарунок Бердянську – це художник  І.І.Бродський – заслужений діяч мистецтв РРФСР, професор. За його  ініціативи  у 1930 році в Бердянську було створено художній музей і розміщено на другому поверсі будівлі міської управи.  Для  художньої галереї Ісаак Ізраїлевич подарував 250 картин, зокрема і з власної колекції, і надалі постійно опікувався  справами  музею. 

Протягом шести наступних років  краєзнавчий і художній музеї мали спільне приміщення. На підтвердження цього – аркуші листа першого директора краєзнавчого музею П.Клименка, адресованого І.І.Бродському, з красномовним заголовком «Привет с того света!». У листі описується повне нівелювання фінансування музейної галузі у лютому 1932 р., неможливість відкриття студії та омріяного видавництва  для друку листівок. Проте, здолавши усі перепони, у музеї все ж було відкрито видавництво, яке друкувало листівки із зображеннями музейних скарбів. Деякі з листівок того часу можна побачити в новій експозиції БКМ «Бердянськ в період відбудови 1920-1930-х рр.».

У 1936 році  БКМ переїздить до нового приміщення – будівлі  Бердянсько-Ногайського банку. Серед пам’ятних фото того часу, які можна побачити на виставці «Історія БКМ»  у меморіальному будинку-музеї П.П.Шмідта,  – колективна світлина музейних співробітників, на якій  привертає увагу колоритна постать завідувача природознавчо-історичного відділення Осипенківського краєзнавчого музею Г.В.Манохіна – талановитого  вченого-палеонтолога, який закінчив Санкт-Петербурзький університет і  Сорбонну (Франція), учасника двох кругосвітніх експедицій. Саме завдяки його наполегливості та старанності на узбережжі Азовського моря восени 1942 року було розкопано повний скелет південного слона – гігантської викопної тварини, яка досягала заввишки  майже 5 метрів.

До розкопок викопного гіганта  долучився  і О.Я. Огульчанський – одна з найбільш колоритних постатей в історії музею.  Олексій Якович – український дитячий письменник, член Спілки письменників СРСР, відомий краєзнавець, археолог, дійсний член Географічного товариства СРСР, Почесний член Українського товариства охорони природи. Він був не лише музейним співробітником і краєзнавцем, але й напрочуд різнобічною особистістю, «людиною-університетом».

У 1958  році БКМ   «переїздить»  до  нової будівлі  на   вулиці Республіки (пр. Перемоги, 14), де, власне, знаходиться і зараз. Дев’ять експозиційних зал краєзнавчого музею охоплюють період з найдавніших часів до сьогодення та містять наступні розділи: археологія, заселення краю, історія  дорадянського і радянського періодів, природа краю та етнографія. Експозиції постійно оновлюються.

Понад 40 років очолює Бердянський краєзнавчий музей Л.Ф.Ноздріна, Заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України. Саме завдяки її  творчому потенціалу  та  активній громадській позиції БКМ перетворився на оригінальний музейний комплекс, який відіграє значну роль у культурному  житті міста.  За ініціативи Людмили Федорівни  втілено і успішно впроваджено  роботу зі збереження експозицій колишніх музеїв на громадських засадах ліквідованих промислових підприємств міста радянського періоду: Першотравневого заводу сільгоспмашин, заводу «Азовкабель»,  винрадгоспу «Жовтнева хвиля», заводу «Шляхмаш» та ін.

Окремий, вагомий  сегмент музейної роботи – видавнича діяльність, яка  у 2019 році також відзначає ювілей – 15-річчя. Це різнопланові науково-популярні видання, які знайомлять мешканців та гостей міста з історико-культурною спадщиною  Приазов’я,  видатними особистостями,  здобутками музейної галузі; автор ідеї та керівник проєктів – Л.Ф.Ноздріна: путівники по БКМ та його філіях, книги «Бердянську-190», «Музей і відвідувач», «Степь как она есть. Бердянская коса», «В.Закарлюк. Доброта», «Архивы памяти. 1941-1943. Документы и материалы из фондов БКМ», «Збережена пам’ять. Євреї  у Бердянську» та багато інших.          

Кристина Петрина, старший науковий співробітник  Бердянського краєзнавчого музею. 

ОтменитьДобавить комментарий

Реклама