головна » статті

Орачі приазовських степів. Продовження

27.05.2020

На початку нинішнього року у Запоріжжі вийшла з друку книга Почесного громадянина Запорізької області, відомого громадсько-політичного діяча, публіциста, нашого земляка Олександра Федоровича Білоусенка «Орачі приазовських степів». Пропонуємо увазі наших читачів перший розділ книги «Життя Андріївської громади в інтерпретації метричних книг сільського храму Покрови Божої Матері».

1813 рік був досить багатим на нових жителів села – хлопчиків, яких серед новонароджених було 101, а дівчаток – лише 81. Обвінчалися 27 пар. Померли 92 особи. У метричній книзі за зазначений рік згадуються прізвища співзасновників Андріївки – Башука, Білоножка, Басараба, Герасименка й нові прізвища її жителів: Бідний, Близнюк, Бойко, Бондар, Боровик, Будній, Верещака, Волик, Груба, Гупало, Дахно, Дмитренко, Дрищ, Кацай, Кирпич, Клименко, Комар, Косма, Кулинич, Кутняк, Кущ, Лепченко, Лут, Лущан, Майборода, Нелень, Нестеренко, Оробець, Папій, Пархоменко, Пасько, Пучка, Рибалко, Рудик, Скорик, Соловей, Удод, Фесенко, Хобта, Хоменко, Христич, Чечель, Чухиля, Юрченко, Яценко. Прізвища, які з’явились у метричних книжках андріївської Покровської церкви в перші роки після її освячення, підтверджують, що більш активне заселення села відбулось у 1809 році вихідцями з Полтавської, Чернігівської і частково Київської губерній. Це підтверджують повідомлення про шлюби, народження і померлих у метричних книжках наступних років.

У книзі 1814 року зустрічаємо нові прізвища сільчан – Ануфрієнко, Бахмацький, Біленко, Бобровський, Богма, Бондаренко, Буряк, Варюхно, Верещака, Винниченко (Винник), Вовк, Глушко, Гнітко, Гумен, Демченко, Доленко, Дядик, Єщенко, Журавель, Загребельний, Заливний, Звенигородський, Здоровець, Зубенко, Івко, Какуша, Ковбаса, Коза, Козачок, Корнієнко, Коробань, Кравець, Кравченко, Куйбіда, Кулага, Кулик, Кушнір, Лазаренко, Лень, Лимар, Лихач, Майорат, Мизинець (мабуть, від прізвища Мизин), Мироненко, Міщанин, Могилка, Момот, Мороз, Москаленко, Немченко, Окопний, Папуша, Пелешко, Пискун, Пісковець, Плющ, Потапенко, Пулим, Рева, Різник, Сапун, Синицький, Синяв-ський, Скороход, Сливка, Сучка, Тараненко, Тарасов, Темченко, Терновий, Тесля, Федорець, Фесенко, Хоруженко, Цопкало, Шаблій, Шийка, Ширченко, Шостак, Ярош. Серед цих прізвищ острівками з’являються і прізвища засновників села: Бабенко, Диряпа, Глушич, Бордюг, Пацюк, Лобода, Сідун, що переконливо свідчить про досить значну кількість тих, хто поселився в Андріївці в 1809 році, яка в декілька разів перевищувала чисельність козацьких родин із сіл Городище, Красне, Митченки, Обмачів та Тиниці. Незважаючи на це, вони ведуть досить активне життя, підтримуючи між собою земляцькі, достатньо тісні стосунки.

У Кирила Дерев’янка та його дружини Параски 16 січня 1814 року народилася дочка Оксана, хрещеним батьком якої став Башук. Андрій Дерев’янко став хрещеним батьком новонароджених дітей Якова Башука та Опанаса Єщенка. Кількість народжених у 1814 році досягла 213 (зокрема, 101 дівчинка), обвінчалися 32 пари, померли 129 осіб.

Із перших років після заснування села відслідковується досить позитивна тенденція, коли кількість народжених значно перевищує кількість померлих. На жаль, метричні книжки – свідки життя наших предків – збереглися не всі, а тому ми користуємося інформацією тільки з тих метрик, що є в наявності. У 1816 році з’явилися на світ Божий 196 маленьких андріївців, у тому числі – 104 дівчинки. Стали хрещеними батьками й матерями представники родин Новицьких, у т. ч. по два рази – священик Василиск Новицький, його дочка Марія, Андрій Дерев’янко і його брат Кирило.

У цьому році з’явилися 46 нових родин. Михайло Маловичко одруживсь із дочкою козака Миколи Ландика Явдохою, які проживали в селі Власівка Зіньківського повіту Полтавської губернії. Серед 104 померлих були 85-річний Микита Гупало, 75-річний Тимофій Ковбаса, 70-річна Любов Нелень та 45-річна дружина Андрія Андрійовича Дерев’янка Явдоха.

Опанас Демченко одружився з Меланією, яка була із села Великі Будища Гадяцького повіту Полтавської губернії. Державний селянин Дузь одружився з дочкою козака Гаврила Прийменка із містечка Сміле Роменського повіту Полтавської губернії. Серед свідків згадують Хому й Опанаса Білоножків. Пішли із життя 55 односельців. Життя продовжують новонароджені.

У священика В. Новицького 04.04.1818 р. народився син Йосип, хрещеним батьком якого став державний селянин Семен Полох. У Тимофія Сідуна, козака, уродженця с. Обмачів, народився син Пантелеймон, хрещеним батьком якого став Климентій Напрасний.

1818 року народилося 111 дівчаток і 93 хлопчики.

Обвінчалася 61 пара, в т. ч. відставний драгун Тимофій Синицький – із Мариною Білоножко.

Серед 64 померлих були 100-літні Іван Синявський та Іван Уйнін, 80-літня Меланія Бахмацька.

У метричній книжці за 1817 рік зафіксовані нові прізвища жителів села: Баланда, Ворона, Деркач, Зленко, Кібець, Кока, Кутняк, Лаштабей. Зафіксована рекордна за останні роки народжуваність – 248 дітей, серед яких – 134 хлопчики. Батьки новонароджених запросили стати хрещеними батьками В. Новицького, А. Дузя, Г. Варчича, С. Бордюга, А. Панченка і, звичайно, А. Дерев’янка – незмінного церковного старосту. Серед наречених – козацькі дочки із Роменського повіту Полтавської губернії.

У 1819 році обвінчалися 54 пари. Серед наречених щороку були козацькі дочки із населених пунктів Гадяцького, Кролевецького, Роменського повітів Полтавської губернії.

21 лютого 1819 року взяли шлюб церковний стихарій Іван Воскобойников і дочка священика Ігнатія Манойлова Марфа. Свідками (поручителями) були священик В. Новицький і церковний староста А. Дерев’янко. Головань поріднився з Глущенком.

Народилися 224 немовляти, серед яких було 117 хлопчиків.

Серед 154 померлих були 100-літній Семен Яценко та Семен Олексенко, 80-літні Василь Бережний, Юхим Моргун та Варвара Гупало.

Про себе заявили члени громади з прізвищами Бережний, Кальма, Семиног, Сологуб.

У 1821 році під вінець стали 62 пари. Серед наречених, переважно місцевих дівчат, було немало полтавчанок. Хома Михайленко одруживсь із козачкою Катериною Петрівною Бойко із с. Середняки Гадяцького повіту; Василь Микула – із козачкою Марфою Яківною Михайленко із села Мокриця Козелецького повіту Чернігівської губернії; Михайло Осаул – із козачкою Марією Артемівною Метелик із села Черевки Лубенського повіту; Григорій Гонтаренко – із козачкою Параскою Михайлівною Драб із містечка Білинів Кобеляцького повіту; Василь Микула – з Мариною Петрівною Комаренко з містечка Мовчан Кобеляцького повіту; Тимофій Мачульський – із Єфросинією Іванівною Кирпич, яка була родом із села Осовець Полтавської губернії; Григорій Онікієнко – з жителькою села Волошинівка Ромен-ського повіту Юхимією Залозною; Євдоким Сачко – із Агафією Дорофіївною Бережною, жителькою с. Вишній Булатець Лубенського повіту; Григорій Німченко – із Явдохою Семенівною Ступик, уродженкою села Дубовий Гай Прилуцького повіту; матрос першої статті третьої бригади 39-го екіпажу Чорноморського флоту Микола Дем’янович Дузь – із Мотрею Олексіївною Власенко.

Родини полтавчан, чернігів-ців, які переселилися в Таврійські степи й, обживаючись на новому місці в селі Андріївка, зберігали тісні зв’язки з родичами, земляками з «малої батьківщини», шукаючи для місцевих парубків наречених із рідних для себе містечок і сіл. І не тільки. Ця тенденція зберігалася ще досить довго, навіть у 60-ті роки XIX століття місцеві хлопці одружувалися з дівчатами з Полтавщини.

У 1821 році народилося 235 дітей, у т. ч. 117 дівчаток. У родині Івана Житника та його дружини Катерини в 1821 році народився син Арсен, хрещеним батьком якого став козак із містечка Билинів Полтав-ської губернії Артем Житник. Немає сумнівів, що Іван й Артем Житники – близькі родичі, малою батьківщиною яких було містечко Билинів. Це дає підстави андріївським Житникам шукати своє коріння на Полтавщині - в м. Билинів.

У Василя Садовничого, який був родом із села Митченки, кумом став Феодосій Удод, уродженець села Бєліков Хорольського повіту. Ще одна відповідь для Удодів про можливе місце їхніх родових коренів.

Серед 115 померлих були переселенці із с. Митченки 90-річна Васса Панченко, 85-річний Микита Панченко і 70-річний Гаврило Шульга – кріпак графа Григорія Орлова. Як він опинився в селі Андріївка, невідомо, але громада віддала йому повагу й шану, провівши в останню путь.

У метричній книзі зафіксовані прізвища: Бардак, Гусак, Гунь, Козулька, Кондратенко, Кулак, Несун, Пацюк, Пишний, Різун, Сопляк, Троценко, Чорний.

У 1822 році життя андріївців, як свідчать метричні книжки, проходило в звичному ритмі. 216 родин відсвяткували народження дітей (94 дівчаток), а з ними – їхні куми, серед яких були Іван Пацюк, Федір Старина, Григорій Новицький, Григорій Житник, козак Герасим Пилипенко із села Сосновець Конотопського повіту, Ірина Григорівна Комар, уродженка села Бєликів Кобеляцького повіту, Кирило Дерев’янко.

Андріївські парубки традиційно одружувались як зі своїми односельчанками, так і з дівчатами із інших населених пунктів. Так, Степан Лисенко одружився з дочкою козака Панька із містечка Бєликів Кобеляцького повіту, інші – з дочками козаків із с. Власівка Звенигород-ського, с. Будища Гадяцького, с. Средунки Миргород-ського, с. Піски Козелецького повітів. Свідками на весіллях були Федір Гапоненко, Пилип Самарський, Михайло Рец, Кирило Дерев’янко й уперше з’явилася людина з прізвищем Білоусенко – це був старший брат Степана Савовича (прапрадіда автора) Андрій.

Найстаршими серед 140 померлих були 86-літній Микола Кацай, 80-літня Ганна Куйбіда, 75-річні Тимофій Іваненко та Катерина Юрченко.

Заявили про себе сільчани з прізвищами Гресь, Жужко, Копитко, Мінець, Осаулка, Плющ, Сірома, Тесля.

1823 рік подарував цікаву інформацію про мешканців села – його засновників Андрія Дерев’янка та інших. Андрій Дерев’янко вдруге одружився з Мотрею, яка підтвердила свій новий статус, ставши кумою у Володимира Івка. Кумом Івана Кислого став житель с. Городище Конотопського повіту Чернігівської губернії Василь Лісовик, якого в списках на переселення не було, а Андрій Дерев’янко – у козака села Черевань Лубен-ського повіту Івана Чернітського. У козака села Митченки Конотопського повіту Матвія Бордюга народилася дочка Єлизавета, хрещеним батьком якої став указний пономар Олексій Новицький. Подією цього року для анд-ріївської громади можна вважати народження 8 грудня в одного із найголовніших її засновників Андрія Андрійовича Дерев’янка та його дружини Мотрі дочки Ганни. Її хрещеним батьком став Остап Мороз - уродженець села Піски Козелецького повіту, а хрещеною матір’ю – дружина диякона Маркіяна Богданов-ського Марта.

За Івана Завгороднього вийшла заміж дочка козака із села Зубівка Миргород-ського повіту Кирила Близнюка Марія. Таким чином, андріївські й успенівські Близнюки мають орієнтир, де шукати коріння свого роду – це село Зубівка. Клименко, який був із с. Піски Лохвицького повіту, одружився з дочкою Івана Пучки Ганною. У Степана Садовничого свідками були Андрій Дерев’янко й Григорій Новицький.

За кількістю народжених село побило рекорди минулих років. Народилося 270 дітей, у т. ч. хлопчиків – 141. Зіграли весілля 62 пари, померли 92 особи.

До нових прізвищ можна віднести: Вовченко, Кислий, Лісовик, Сологуб.

У наступні роки життя в селі Андріївка йшло в звичному для його жителів ритмі. Народжуваність зберігалася досить високою. Щороку святкували весілля, кількість яких перевищувала 50. Братів Андрія й Кирила Дерев’янків односельці запрошували бути свідками на весіллях і хрещеними батьками новонароджених – вони, як свідчать метричні книги, нікому не відмовляли.

В Андрія Савовича Біло-усенка і його дружини Катерини 13 липня 1826 року народився син Гаврило. Хрещеним батьком став Андрій

Конопелько Феодосія Федорівна – мати Андрія Савовича, а моя прапрапрабабуся – вперше стала бабусею. А вже 11 жовтня 1827 року на світ Божий в Андрія Савовича і його дружини Катерини з’явився син Пилип.

Серед церковних службовців згадується досить молодий указний дячок Йосип Новицький, син священика Покровської церкви Василиска Новицького і пономар Олексій Новицький.

Заявляють про себе нові козацькі прізвища, серед яких – Гвоздецький, Гонта, Гумич, Жук, Заєць, Звенигородський, Кабачок, Кібець, Кока, Копичай, Кривоніс, Кулак, Курочка, Лихач, Мачуха, Недід, Обрізан, Паска, Покотило, Полапа, Полоса, П’ятак, Рубан, Сусідко, Татарин, Хрипун, Чиж, Чирва, Чуб, Швайка.

Пішли із життя засновники села 95-річний Григорій Бурмака, 90-річний Сава Бесараб, 80-річні Данило Полоса й Мирон Чечель.

Досить приємно усвідомлювати, що козацька сутність, неспокійний характер і бажання бути серед подій села сприймалися жителями Андріївки досить позитивно, а тому серед прізвищ свідків на весіллях, хрещених батьків досить часто зустрічаються прізвища Білоножко, Бордюг, Василенко, Дерев’янко, Дузь, Ковбаса, Новицький, Пустовойт (с. Біло-
церківка Хорольського повіту Полтавської губернії), Садовничий та інші.

У 1829 році в Івана Ковбаси та його дружини Ганни народився син Тихон – один із прапрапрадідів автора, а точніше - дід його діда, маминого батька Івана Пилиповича Ковбаси. Хрещеним батьком у дочки Андрія Білоусенка Наталки та його дружини Катерини, яка народилася 26 серпня 1829 року, був Дмитро Іванович Білоножко, тобто земляк із села Митченки. Уперше 1829 року вийшла в «люди» і Марія Григорівна Новицька (в майбутньому пра-прабабуся автора), яка стала кумою Івана Власовича Щербини, а дещо пізніше – Клименка. «Засвітився» кумом у Гапоненка поселянин села Волошенівка Ромен-ського повіту Полтавської губернії Кіндрат Вовк.

Серед нових прізвищ за 1830 рік можна назвати такі: Вонючий, Живодер, Закладний, Ніколенко, Сапитон, Стогній, Сусідко, Требуха, Тютюнченко.

Дмитро Хомич Білоножно знову став хрещеним батьком дочки Андрія й Катерини Білоусенків Векли, яка народилася 23 вересня 1831 року.

Серед померлих були 120-літній Гаврило Романович Бражник, 90-літні Павло Писанець, Петро Писанець і Григорій Пасько, 70-річний Іван Пацюк (першопоселенець із с. Городище).

Олександр БІЛОУСЕНКО (БІЛОУС).

ОтменитьДобавить комментарий

Реклама