головна » статті

Століття знаменної перемоги Повстанської армії (махновців)

31.10.2019

 (Закінчення. Початок 24 жовтня,  № 43 (17540).

Як згадували очевидці, наказ Нестора Махна про початок прориву був несподіваним для всіх. (Вочевидь, оперативним штабом армії був розроблений детальний, вивірений до дрібниць, таємний план прориву з оточення, оскільки за відсутності резервів будь-яка дрібна помилка чи інформаційний витік призвели б до загибелі війська – прим. автора.). Один із найближчих помічників Н.Махна П.Аршинов у своїх «Спогадах» писав: «Глибокої ночі всі частини махновців, які стояли в кількох селах, знялися і рушили на схід – на ворога, що розташувався головними силами під селом Перегонівка». Тоді ж, о 2-й ночі вже 27 вересня, повстанці підірвали свій обоз, позбавляючись усього, що заважало б при маневруванні частин, і влаштували серію атак для відволікання на північному та південному напрямках».

Вирішальний бій за Перегонівку на світанку перетворився на суцільний шквал вогню (з обох боків застосовували сотні кулеметів). До дев’ятої ранку численні атаки повстанців були безуспішними, щільне кільце оточення прорвати не вдавалось. В махновців уже закінчувалися набої, коли «батько», який ще вночі, під прикриттям темряви, на чолі відбірної кавалерії здійснив обхідний маневр, несподівано з тилу атакував денікінців. 

«Мовчки, без закликів кинувся він із своєю сотнею... на противника й врізався в його лави», – згадував П.Аршинов. З новою силою розгорівся рукопашний бій. Три офіцерські полки спробували вишикуватися в каре і стали відходити до лісу біля річки Синюхи. Але кавалерія, ведена самим батьком, відрізала білим шляхи до відступу; кулеметні команди на тачанках стали впритул розстрілювати офіцерів. Максим Думич згадував: «Рубка по обидва боки Синюхи розпочалася страшна. Ржання поранених коней, лайка й стогін, глухі удари шабель по тілах, револьверні постріли... Все злилося в криваво-страшну мелодію бою». (Ю.Дмитренко-Думич. «Повстанські вихори»). 

Кілька сотень офіцерів знайшли смерть у річці, ті, хто встиг переправитися, наразилися на повстанців. Їхній шлях був відзначений кривавим слідом – шибеницями і трибуналами, тож милості вони не чекали. Втрати білих були величезними: лише протягом доби загинули 12 тис. піхотинців і 6 тис. кавалеристів; 5 тис. донських козаків і мобілізованих селян махновці роззброїли і відпустили по домівках. 

Вирвавшись на оперативний простір, Повстанська армія блискавично розпочала похідний рейд в бік Дніпра трьома основними колонами. Піхота на тачанках і кіннота здійснювала щодня переходи по 80-90 верст. Армія мала завдання визволити міста Катеринослав, Олександрія, Нікополь, звідки розвивати наступ на Таврію, Полтавщину, Донеччину, утримуючи за собою Криворізький район. Поява великих сил Махна в глибокому тилу Денікіна була повною несподіванкою для білого генералітету. Бої йшли вже в районі Волновахи, Оленівки, Царекостянтинівки, куди Денікін змушений був направити свої резерви і навіть фронтові частини. 

Наслідки розгрому білогвардійців під Перегонівкою: вже 28 вересня, коли денікінські війська продовжували наступ на червоних, зайнявши Глухів, армія повстанців вирушила в стрімкий похід на Катеринославщину і Донбас. На другий день після розгрому денікінців під Перегонівкою Махно перебував вже за сто із лишком верст від місця бою. Наступного дня махновці зайняли Кривий Ріг і підійшли до Нікополя. А ще через день перейшли Дніпро і визволили місто Олександрівськ (нині Запоріжжя). Далі – міста Лівобережжя: Пологи, Гуляй-Поле, Бердянськ, Мелітополь, Маріуполь. Лише за півтора тижні весь південь України було очищено від військ і влади Денікіна. 

Згідно з даними тодішнього начальника штабу Повстанської армії, новоспасівця Віктора Білаша, восени 1919 р. РПАУ(м) складалася з чотирьох корпусів. 1-й Донецький мав 15500 багнетів, 3650 шабель, 16 гармат і 144 кулемети; 2-й Азовський – 21 тисячу багнетів, 385 шабель, 16 гармат і 176 кулеметів; 3-й Катеринославський – 29 тисяч багнетів, 5100 шабель, 34 гармати і 266 кулеметів; 4-й Кримський – 17500 багнетів, 7500 шабель, 18 гармат і 154 кулемети.

У резерві штабу армії перебували: кулеметний полк (700 кулеметів на тачанках), бригада кавалерії (3 тисячі шабель), комендантські роти й ескадрони загальною чисельністю 20 тисяч чоловік. Усього армія мала 103 тисячі багнетів, 20 тисяч шабель, 1435 кулеметів, 84 гармати.

На цей час махновське військове мистецтво остаточно сформувало принципи маневреної війни. Стрімкість переміщень живої сили на значні відстані і несподівані появи на полі бою стали улюбленими тактичними прийомами Махна. Головною тактичною перевагою Повстанської армії стала її неймовірна маневреність – завдяки використанню кінноти, тачанок (зведених у кулеметні полки) та возів армія проходила до 110 км за день.

Згідно з Декларацією      РПАУ(м), основною політичною метою було на зміну примусовій державній владі утворення системи суспільної влади, за якої було б унеможливлено побудову нової бюрократичної системи з притаманною їй ієрархією влад. Влада, що базується на місцевому самоврядуванні і виростає з нього знизу вгору через з’їзди Рад – головний принцип концепції махновського «вільного радянського ладу».

В результаті проведених у 1919 році чотирьох з’їздів вільного району було в цілому вироблено систему й принципи формування влади. Головним органом влади на визволених територіях стала Реввійськрада Революційної повстанської армії (такою стала її офіційна назва), яка поєднувала в собі характерні ознаки як виконавчої, так і законодавчої влади: вона і приймала рішення з важливих питань життя, вона ж і створювала спеціальні органи – комісії – для їх практичної реалізації. Серед комісій, створених тоді махновською Реввійськрадою, були: фінансова, податкова, санітарно-медична, культурно-просвітницька, комісія з допомоги незаможним верствам міст і комісія з питань забезпечення повстанської армії. Рішення селянських з’їздів з побудови вільного Радянського ладу повстанці намагалися неухильно втілювати в життя, наскільки дозволяли обставини військового часу.

Олег Будяк, директор Осипенківського краєзнавчого музею на Бердянщині

ОтменитьДобавить комментарий

Реклама