Вірші Вільяма Затьори йшли до читачів десятки років…
Ім’я Вільяма Васильовича Затьори (28.01.1939 р. – 8.09.2001 р.) в пам’яті переважної більшості земляків та його учнів – бердянців і гостей міста, які в різні роки навчалися в Бердянському технікумі виноградарства і виноробства (БТВіВ), – залишалося пов’язаним перш за все з біологією, хімією, педагогікою в широкому розумінні цього слова, а для декого – і з такою мовою, як есперанто.
Але не менш важливою для В. Затьори була і поезія.
Постійні читачі газети «Південна зоря» можуть пам’ятати, що завдяки публікації «Листівки на есперанто» (за 24.01.19, С. 5) нашій родині вдалося відновити не тільки зв’язок з родиною митця і педагога. На наше прохання старший син педагога Юрій узяв на себе працю набрати тексти поезії батька із його рукописів в електронному варіанті.
У нас з’явилося на руках дві сотні поезій В.Затьори. Виникла ідея створити літературно-краєзнавчий проект, який міг би допомогти ліквідувати білу пляму на мистецькій мапі Північного Приазов’я – відкрити для широкого загалу читачів творчу постать В.Затьори.
Проект задумано здійснити як електронне видання з 4-х збірок. Окрім віршів (а їх залучено рівно 200 зразків), до першої збірки входять спогади рідних і близьких про різні сфери діяльності Вільяма Васильовича: як есперантиста, педагога, активного учасника Товариства української мови імені Т. Шевченка «Просвіта» і Народного Руху. Спільними зусиллями з членами родини В.Затьори по уточненню фактів його життя була також укладена біографія поета.
Також нами отримано поштою декілька електронних і паперових світлин з архіву родини Затьор, які використані в процесі верстки чотиритомника.
16 липня 2019 року на творчому сайті «Берда-Ліра», керованому знаною в Бердянську Людмилою Миколаївною Заяц, з’явився матеріал про В.В.Затьору як поета та 29 його віршів, переважно пейзажної тематики. А увечері 6 серпня нею були виставлені дуга, третя і четверта книги проекту. Перша збірка ще перебуває у стані доопрацювання і (через певні обставини) орієнтовно побачить світ у жовтні цього року.
Усі отримані від рідних поета вірші В. Затьори нами було умовно розділено на цикли в залежності від тематики поезій. Масив матеріалу розподілили таким чином:
Книга перша: «Звернуся до слова». До неї входять такі два розділи: «Спогади про Вільяма Затьору» і «Вірші Вільяма Затьори». Останній складається із циклів: 1) «Простори України» – громадянські вірші; 2) «Звернуся до слова» – вірші про мову; 3) «Gepatra lando» («Батьківщина») – вірші мовою есперанто. Усього 37 поезій.
Книга друга. «Вир почуттів». До неї входять такі цикли: 1) «Рідна земля» – пейзажні вірші; 2) «Слово про батька» – вірші про рідних; 3) «Вир почуттів» – інтимна лірика. Усього 66 поезій.
Книга третя. «Цените сейчас». До неї входять усі російськомовні цикли: 1) «Армейским друзьям» – армій-ські вірші; 2) «Цените сейчас» – інтимна лірика; 3) «Камни в степи» – громадянська лірика. Усього 48 поезій.
Книга четверта. «Чуєш цокіт копит?». До неї входять цикли: 1) «Чуєш цокіт копит?» – філософська лірика; 2) «Чебрецева земля» – громадянська поезія; 3) «Без фальші» – політичні вірші – 20 поезій; 4) «П’яна країна» – «антиалкогольні» вірші. Усього 49 поезій.
Таким чином, у чотирьох збірках міститься рівно 200 поезій В. Затьори, хоча це ще далеко не вся його поетична спадщина. Сподіваємося, що в майбутньому родина докладе зусилля, щоб «вивести на орбіту» і решту його літературних здобутків.
Тепер шанувальники поезії зможуть відкрити для себе поетичну скарбницю земляка. Отже, пропонуємо увазі читачів зазирнути ще раз на мистецький сайт «Берда-Ліра» – цього разу на сторінку Вільяма Васильовича Затьори.
Ольга і Андрій БУДУГАЇ
