1 серпня - 110 років тому народився Майфет Григорій Йосипович (1903-1975), письменник, літературознавець, перекладач. Народився у м. Ромни на Полтавщині в родині священика, освіту отримав у Полтавському інституті народної освіти, аспірантурі, став фахівцем з західноєвропейської літератури, вільно володів англійською, французькою, німецькою, іта-лійською та іспанською мовами. У злиднях, у безправ’ї, в стані відчаю, зне-віри 13 вересня 1975 р. покінчив життя самогубством.
2 серпня — 1933 р. урядом СРСР оголошено відкриття Біломорканалу. гідроспоруду завдовжки понад 200 км було вирито упродовж 20 місяців ув’яз-неними ГУЛАГу. Умови надзвичайно тяжкої, виснажливої праці, убогого харчування, жорсткої залежності останнього від виробки призвели до жахливої масштабної трагедії: з 280 тис. етапованих в’язнів на будову понад 100 тис. загинуло.
3 серпня – 180 років від дня народження Огоновського Омеляна Михайловича (1833-1894), ученого-філолога, доктора філософії, громадського діяча. Був одним із засновників “Просвіти”, Наукового товариства ім. Шевченка, Народної Ради. У творчому доробку є вірші, балади, опо-відання, п’єси, переклав “Слово о полку Ігоревім”, написав біографію Т. Шевченка. Найбільшою працею вченого є “Історія Української літератури”, являвся член-кореспондентом Польської АН.
9 серпня – 190 років від дня народження Навроцького Олександра Олександровича (1823-1892), громадсько-політичного та культурного діяча, поета, перекладача. Писав поетичні твори на історичну тематику, здійснював переклади творів світової літератури українською.
14 серпня – 140 років від дня народження Боберського Івана Миколайовича (1873-1947), педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика україн-ської національної фізичної культури, засновника сокілсько-січового руху. Своєю активною діяльністю змінив радикально ставлення громадськості до фізичного виховання, заснував низку спортивних товариств, зокрема “Сокіл”, організував і дав назву руху “Пласт”. автор підручників з фізичного виховання молоді, впровадив українську термінологію: руханка (фізкультура), сітківка або відбиванка (волейбол), копаний м’яч (футбол), гаківка (хокей), лещетарство (лижний спорт), яка широко вживалася до приходу радянців в 1939 р.
18
серпня
– минає 110 років від дня народження
Зіновія Ковалика (1903-1941), новомученика
Української греко-католицької церкви.
У 1941 р. був розп’ятий на стіні тюремного
коридору по вул. Замарстинівській
(Бригідках). Обряд беатифікації відбувся
27 червня 2001 р. у
м. Львові під час
святої літургії у візантійському обряді
за участі Івана Павла ІІ.
23 серпня – Загально-європейський День пам’яті жертв сталінізму та нацизму, встановлений рішенням Парламентської Асам-блеї ОБСЄ від 3 липня 2009 р., ініційований Парламентом Естонії 18 червня того ж року.
24 серпня – День Незалежності України. Національне свято.
– минає
100 років від дня народження Гончаренка
Петра Матвійовича (1913-2002), художника,
педагога, громадського діяча. Народився
в с. Лозанівка, нині Приморського р-ну
на Запоріжжі, походить з козацького
роду. Мистецьку освіту здобув у Луганському
художньому училищі в 1934 р. на відмінно,
далі строкова військова служба в армії,
яка продовжилася участю у ІІ світовій
війні. З 1948 р. все подальше життя і
творчість були пов’язані з
м.
Бердянськом: викладав малювання у
загальноосвітніх школах, керував студією
образотворчого мистецтва, де виховав
плеяду художників. Творчі натхнення
митця відображають цілу епоху і
возвеличують людину, її працю, природу
рідного краю, він є творцем неповторного
“Портрета Т. Г. Шевченка”, створив
картину “Шевченко в Чигирині” мав
особливий пієтет до Кобзаря, творчий
доробок нараховує близько 200 картин.
Був неодноразовим лауреатом фестивалів
і виставок загальнодержавного штибу,
республіканських, обласних і міських
рівнів, його картини нині експонуються
у художньому і краєзнавчому музеях
міста. Митець брав активну участь у
просвітянській громадській роботі,
спів-засновник осередку “Просвіти”.
Помер і похований у м. Бердянську. Брат
П. М. Гончаренка – Гончаренко Іван
Матвійович також був народним художником.
30
серпня
– 130 років від дня народження Дмитра
Івановича Донцова (1883-1973), публіциста,
педагога, літературного критика,
політичного і державного діяча.
Народився у м. Мелітополі, отримав
юридичну освіту в Санкт-Петербурзі,
став доктором права в Львівському
університеті, ув’язнювався за активну
участь у подіях 1905 р. В 1918 р. працював
в уряді УНР, разом з
В. Липинським
створив Партію хліборобів-демо-кратів.
Є автором праць “Заповіт Шевченка”,
“Дороговказ Григорія Сковороди нашій
сучасності”. За свою провідну роботу
“Націоналізм” став визначним
фундатором інтегрального націоналізму.
В 1945 р. емігрував з Західної України
до Німеччини, далі до Франції, а з 1947 р.
і до смерті перебував у Канаді (Монреаль),
викладав в університеті українську
літературу. Є автором праць “Незримі
скрижалі Кобзаря” (1961), “Поетка вогняних
меж. Олена Те-ліга” (1953), фактично й досі
зостається єдиним ґрунтовним критиком
московської літератури. Похований у
США на українському кладовищі міста
Саут-Баунд-Брук.
Олександр Змієвський, Володимир Пилипенко, товариство “Просвіта”