головна » статті

ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Серпневого дня зимовий тиждень не замінить

1 серпня - 110 років тому народився Майфет Григорій Йосипович (1903-1975), письменник, літературознавець, перекладач. Народився у м. Ромни на Полтавщині в родині священика, освіту отримав у Полтавському інституті народної освіти, аспірантурі, став фахівцем з західноєвропейської літератури, вільно володів англійською, французькою, німецькою, іта-лійською та іспанською мовами. У злиднях, у безправ’ї, в стані відчаю, зне-віри 13 вересня 1975 р. покінчив життя самогубством.

2 серпня — 1933 р. урядом СРСР оголошено відкриття Біломорканалу. гідроспоруду завдовжки понад 200 км було вирито упродовж 20 місяців ув’яз-неними ГУЛАГу. Умови надзвичайно тяжкої, виснажливої праці, убогого харчування, жорсткої залежності останнього від виробки призвели до жахливої масштабної трагедії: з 280 тис. етапованих в’язнів на будову понад 100 тис. загинуло.

3 серпня – 180 років від дня народження Огоновського Омеляна Михайловича (1833-1894), ученого-філолога, доктора філософії, громадського діяча. Був одним із засновників “Просвіти”, Наукового товариства ім. Шевченка, Народної Ради. У творчому доробку є вірші, балади, опо-відання, п’єси, переклав “Слово о полку Ігоревім”, написав біографію Т. Шевченка. Найбільшою працею вченого є “Історія Української літератури”, являвся член-кореспондентом Польської АН.

9 серпня – 190 років від дня народження Навроцького Олександра Олександровича (1823-1892), громадсько-політичного та культурного діяча, поета, перекладача. Писав поетичні твори на історичну тематику, здійснював переклади творів світової літератури українською.

14 серпня – 140 років від дня народження Боберського Івана Миколайовича (1873-1947), педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика україн-ської національної фізичної культури, засновника сокілсько-січового руху. Своєю активною діяльністю змінив радикально ставлення громадськості до фізичного виховання, заснував низку спортивних товариств, зокрема “Сокіл”, організував і дав назву руху “Пласт”. автор підручників з фізичного виховання молоді, впровадив українську термінологію: руханка (фізкультура), сітківка або відбиванка (волейбол), копаний м’яч (футбол), гаківка (хокей), лещетарство (лижний спорт), яка широко вживалася до приходу радянців в 1939 р.

18 серпня – минає 110 років від дня народження Зіновія Ковалика (1903-1941), новомученика Української греко-католицької церкви. У 1941 р. був розп’ятий на стіні тюремного коридору по вул. Замарстинівській (Бригідках). Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у
м. Львові під час святої літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

23 серпня – Загально-європейський День пам’яті жертв сталінізму та нацизму, встановлений рішенням Парламентської Асам-блеї ОБСЄ від 3 липня 2009 р., ініційований Парламентом Естонії 18 червня того ж року.

24 серпня – День Незалежності України. Національне свято.

– минає 100 років від дня народження Гончаренка Петра Матвійовича (1913-2002), художника, педагога, громадського діяча. Народився в с. Лозанівка, нині Приморського р-ну на Запоріжжі, походить з козацького роду. Мистецьку освіту здобув у Луганському художньому училищі в 1934 р. на відмінно, далі строкова військова служба в армії, яка продовжилася участю у ІІ світовій війні. З 1948 р. все подальше життя і творчість були пов’язані з
м. Бердянськом: викладав малювання у загальноосвітніх школах, керував студією образотворчого мистецтва, де виховав плеяду художників. Творчі натхнення митця відображають цілу епоху і возвеличують людину, її працю, природу рідного краю, він є творцем неповторного “Портрета Т. Г. Шевченка”, створив картину “Шевченко в Чигирині” мав особливий пієтет до Кобзаря, творчий доробок нараховує близько 200 картин. Був неодноразовим лауреатом фестивалів і виставок загальнодержавного штибу, республіканських, обласних і міських рівнів, його картини нині експонуються у художньому і краєзнавчому музеях міста. Митець брав активну участь у просвітянській громадській роботі, спів-засновник осередку “Просвіти”. Помер і похований у м. Бердянську. Брат П. М. Гончаренка – Гончаренко Іван Матвійович також був народним художником.

30 серпня – 130 років від дня народження Дмитра Івановича Донцова (1883-1973), публіциста, педагога, літературного критика, політичного і державного діяча. Народився у м. Мелітополі, отримав юридичну освіту в Санкт-Петербурзі, став доктором права в Львівському університеті, ув’язнювався за активну участь у подіях 1905 р. В 1918 р. працював в уряді УНР, разом з
В. Липинським створив Партію хліборобів-демо-кратів. Є автором праць “Заповіт Шевченка”, “Дороговказ Григорія Сковороди нашій сучасності”. За свою провідну роботу “Націоналізм” став визначним фундатором інтегрального націоналізму. В 1945 р. емігрував з Західної України до Німеччини, далі до Франції, а з 1947 р. і до смерті перебував у Канаді (Монреаль), викладав в університеті українську літературу. Є автором праць “Незримі скрижалі Кобзаря” (1961), “Поетка вогняних меж. Олена Те-ліга” (1953), фактично й досі зостається єдиним ґрунтовним критиком московської літератури. Похований у США на українському кладовищі міста Саут-Баунд-Брук.

Олександр Змієвський, Володимир Пилипенко, товариство “Просвіта”



ОтменитьДобавить комментарий

Реклама