головна » статті

Вони принесли блакитний вогник осипенківцям

31.10.2019

Світлина початку 1980-х років авторства фотокора «Південки» осипенківця Анатолія Савона зберегла для нас історичну мить початку переможної ходи Бердянщиною нового, як на той час, виду енергоносія в побуті і промисловості – природного газу.

На ній зафіксовано момент відкриття одного з перших газорозподільчих пунктів (ГРП) на території Осипенківської сільської ради. Хід робіт обговорюють (зліва направо) тодішній начальник управління «Бердянськгаз» Анатолій Мельничук, керівник Осипенківської дільниці експлуатації газового господарства Михайло Шульга, слюсарі дільниці Микола Самодуров і Володимир Солонський.

А починалося все ще рані-ше, у середині 70-х років минулого століття, коли правління одного з найпотужніших господарств Бердянського району – осипенківського колгоспу «Дружба» (голова Іван Олексійович Іванченко, 1920-2018 рр.) вирішило долучитися до перспективної моделі розвитку господарства і поліпшення рівня комфорту в садибах сільчан шляхом газифікації села.

Однак на вирішення численних питань з виготовлення проектів, виділення коштів і пошук відповідних матеріалів та обладнання на проведення газової магістралі до сіл Червоне Поле і Осипенко з боку селища Ялта на Донеччині довелося витратити чимало часу і зусиль. Тоді за виконання практично всіх робіт з газифікації  – виготовлення проектної документації, проведення трубопроводів, будівництво газорозподільчих об‘єктів та багатьох інших завдань  – відповідав колгосп «Дружба», у якому існував відповідний структурний підрозділ – цех експлуатації природного й стисненого газу, яким керував Валентин Дукаров.

Хтозна, чи вдалося б взагалі завершити справу, адже безліч питань доводилося вирішувати на рівні відповідних главків і міністерств, і, крім суто технічних, доводилося долати ще й багато бюрократичних перепон, якби не наполегливість голови господарства Івана Олексійовича Іванченка і сприяння питанням газифікації сіл Бердянщини двох вихідців з села Осипенко й справжніх патріотів малої батьківщини, які на той час займали поважні посади в Києві – Михайла Гавяза і Михайла Шульги. Останній у 1981 році, повернувшись до села, й очолив нещодавно створену дільницю газової служби в Осипенко, на жаль, нині його вже немає з нами. А Михайло Іванович Гавяз так і мешкає в Києві, щиро цікавиться життям села, попри вік, завжди радо допомагає односельцям.

Першу гілку газопроводу по селу від лікарні, через Берду, аж до колгоспної майстерні було запущено на початку листопада 1979 року, тоді ж на виробничих  об’єктах і в оселях вперше запалено вогонь природного газу. А ще через п’ять років до газових магістралей було під’єднано вже всі виробничі об‘єкти і майже дві тисячі помешкань Червоного Поля і Осипенко, пішов газ і в інші села району.

Одразу після реорганізації колгоспу «Дружба» у 1987 році Осипенківську дільницю експлуатації газового господарства було вже напряму підпорядковано управлінню «Бердянськгаз». В подальшому нею керували Віктор Чурилов, Михайло Сидоренко, Олександр Шиман, які нині вже перебувають на заслуженому відпочинку, є шанованими мешканцями села. За той час і дотепер в Осипенківській дільниці було виховано багато справжніх майстрів, її працівники: майстри, контролери-обхідники об’єктів, слюсарі й інші спеціалісти обслуговують значний простір газового господарства Бердянського району і в межах сіл сучасних територіальних громад Бердянщини, їхня праця є надзвичайно потрібною і важливою для жителів наших сіл.

Під час підготовки цього допису неоціненну допомогу працівникам музею надали ветерани газового господарства Бердянщини і села Осипенко Віктор Григорович Чурилов, Михайло Леонідович Сидоренко, Лілія Костянтинівна Гроздєва, за що ми їм надзвичайно вдячні.

Олег Будяк, директор Осипенківського краєзнавчого музею.     

ОтменитьДобавить комментарий

Реклама