головна » статті

Ювілей. “Третьяківці” – 30 років

Який ще день, крім Нового року, ми чекаємо з великим нетерпінням? Звичайно, день народження!
Величезний торт з крапельками кольорового воску від святкових свічок, яскраві кульки, що тягнуться до стелі, подарунки в блискучих обгортках, веселі гості і щасливі посмішки.  А тут, уявіть собі, ювілей школи! 30 років! Це свято для кожного учня, вчителя, батька, співробітника – словом, для всіх, кому школа №3 м. Бердянська, “Третьяківка”, як її називають учні, стала другою домівкою, місцем, де народжуються ідеї, зігріваються серця, де щоденно, незважаючи на прогнози синоптиків, світить сонце.   

А починалося все в далекому тепер уже 1983 році, коли 1 вересня поріг школи переступили 1280 учнів, яких зустріли світлі затишні класи, просторі коридори, величез­ний спортивний зал. Для того, щоб новосілля відбулося вчас­но, було до-кладено багато зу­силь. Колектив учителів-ентузіастів, серед яких Л.І.Забєлін, В.І.Хоменко, О.А.Хоменко, І.Г.Левенок, В.О.Сєдих, Р.В.Келембет, М.М.Лобко, Л.О.Сер­дюк, Г.В.Фатьянова, Н.П.Машинович під керівництвом незмінного, як покаже час, директора шко­ли Г.Я.Багути почав працю­вати ще задовго до початку навчального року: завозились обладнання, меблі, підручни­ки, спортивний інвентар. Не залишались осторонь від ви­рішення складних питань ста­новлення нової школи й під­приємства міста: Першо-травневий завод (В.О.Сахаров), АТП 12357 (В.І.Мириленко).

Нова школа, новий колектив, нові учні - усе в перші роки було новим, привабливим, кликало вперед. Усім хотілося зазирнути за горизонт повсякденного шкіль-ного життя: що ще незвичайне, цікаве чекає там? І школа з перших днів існування впевнено крокувала вперед. Справи були різні: створення навчально-методичної бази, апробація нових під-ручників і програм, перші олімпіади та конференції, перші семінари та творчі конкурси. Нікого не лякали невдачі, тому що знали, що такий шлях до успіху. І успіх дуже скоро прийшов. Він не міг не прийти, бо надто багато було вкладено у створення особливої “спільноти” дітей і дорослих під назвою “школа № 3”.

Шкільні роки завжди спли­вають якось непомітно: тільки-но пролунав перший дзвінок, а тут уже й травень зазирає до вікон. Ось так промайнуло цілих 30 років. Багато чого було за цей час: і радість перемог, і прикрість поразок. Але з упевненістю можна сказати, що перемог було набагато біль­ше. У відомій пісні є слова: “Зорепадом летять роки…”. У школі №3 кожен рік зорепадний. Це учні-зірочки, які стають переможцями міських, обласних, республіканських предметних олімпіад, творчих конкурсів, спортивних змагань, Малої академії наук. Але всіх цих перемог не було б без щоденної ко-піткої роботи вчителів. Тому слова вдячності хочеться сказати педагогам, які допомагають не згаснути вогнику дитячого таланту: Н.В.Топоровій, Л.І.Долгушевій, В.С. Манько, М.В.Веселовій, Г.Я. Федуловій, Н.Л.Івахнік, Н.В. Шестаковій, Н.А.Погорело, С.Ф. Бібєровій, Л.М.Садиріній, О.П.Іванніковій, Л.В.Кузнєцовій, В.М.Космикіній, О.А. Домаскіній, О.В.Ніколаєвій, І.О.Погорело, О.А.Хоменко, О.Д.Ревіній, А.О.Погорело, В.О.Сєдих, Г.Б.Кутлуніній, С.М.Тарасенко, І.А.Зленко, О.М.Терзі, О.О.Бєляєву, В.М.Пановій, В.В.Придні, В.В.Корюковій, Г.О.Коновалюк, В.О.Балабановій, О.В. Ахлупкіну, В.І.Ботвінко, Н.М.Сашко, Л.С.Каплюковій, Л.О.Меркуловій, І.В.Іваніну.

Шкільне життя кожної людини починається із зустрічі з першим учителем. Адже саме від цієї людини залежить, як усе складеться далі. У школі №3 незвичайні вчителі початкових класів, точніше, вони не просто вчителі, вони – багатодітні мами, які живуть турботами та інтересами своїх дітей. Саме тому, у якому б діти не вчилися класі, вони завжди пам’ятають тих, хто першим повів їх складною дорогою шкільного життя. Це Н.Д.Назарова, Т.І.Солонська, І.М. Зюзіна, І.В.Скорик, Н.В.Левченко, Л.В.Близнюк, І.Я.Решетілова, Л.О.Бризицька, Г.В.Співак, О.В.Андрусенко, Л.О.Котенджи, Я.В.Сенченко, О.М.Волосатова, О.О. Донцова. Особливі слова хочеться сказати про Д.Г.Гавриленка, який не побоявся труднощів роботи вчителя початкових класів і став справжнім наставником та старшим товаришем для своїх учнів.

На сьогоднішній день у школі створено мережу профільних та спеціалізованих класів з вивчення математики, іноземних мов, історії, українсь­кої мови, хімії. Окремо необхідно сказати про спортивні класи, існування яких у школі стало традицією. Учні цих класів – переможці як всеукраїнських, так і міжнародних змагань.

На високому рівні у школі й позакласна робота: свята, вечори, лінійки, конкурси. І все це неможливо уявити без творчого натхнення педагога-організатора, учителя російської мови та літератури Є.О.Добичина.

У школі панує домашній за­тишок, створено атмосферу доброзичливості, дружби, ро­зуміння, взаємодопомоги. Важливим показником творчої, наполегливої роботи педагогів є те, що за останні три роки 97 % випускників ста­ли студентами вузів.

Усі ці роки школою керує сучасний, енергійний і невтомний директор – Георгій Якимович Багута. Він присвятив своє життя створенню цього незвичайного будинку, нашої шкільної родини, запалив вогнище, яке зігріває та об’єднує дитячі душі й вчительські серця. Для нього у школі ніколи не було підлеглих, були колеги, однодумці, друзі, тому й панує тут дух творчості, розуміння, співпраці.

Значною долею успіху вчи­телі й учні зобов’язані заступ­никам директора з навчально-виховної роботи О.О.Онищенко, С.І.Іздеб-ській, Л.О.Котенджи, І.В.Міз-гірьовій, І.Я.Решетіловій, О.А.Сукач. Саме вони під-тримують усі ідеї, не дають згаснути творчій іскрі.

Не можна уявити собі чіткої й злагодженої роботи школи без незмінного секретаря Н.І.Луценко, помічника секретаря В.В.Приходженко, бібліотекаря К.І.Ющенко та медичного пра-цівника І.Г.Семибратової.

Багато слів подяки необхід­но сказати й на адресу заступ­ника директора з господарсь­кої частини О.В.Волчастого, під чітким керівництвом якого та дякуючи невтомним техпра­цівникам Т.Г.Луцків, Л.М.Гавриш, Т.В.Ірзі, Л.І.Луценко, Т.О.Проценко, А.А.Смаковській, О.А.Сичову, В.М.Терехову, Г.М.Тишко, А.А.Федоровій, З.Н.Фомченковій, Н.І.Пилипенко школа сяє чистотою.

Неможливо уявити школу й без затишної, утопаючої в зелені квітів їдальні, де всі 30 років господарює Л.О.Войко – гостинна господиня, до якої з величезним задоволенням поспішають і дорослі, і малі.

Колишніх вчителів не буває! Тому слова великої подяки необхідно сказати вчителям-пенсіонерам, які працювали в школі, залишили в ній частинки своїх сердець, причетні до багатьох досягнень. Це Н.П.Машинович, В.О.Крючек, Ю.К.Солодарь, В.І.Щербина, Е.І.Кальна, А.Г.Топчій, Г.Д.Кулішевська, О.О.Бородкіна, С.О.Федорова, Л.Я.Романова, Л.А.Ісмагілова, Н.О.Бикова, Л.М.Щекатуріна, М.І.Неєнданк, М.П.Чернишкова, Н.І.Ващенко, Л.І.Сердюк, Н.О.Мордушкова, Т.А.Луценко та інші.

Гордість школи – її випускники. “Третьяківка” може пишатися своїми випускниками, серед яких є вчителі й лікарі, актори й юристи, економісти й політики, кандидати наук в різних галузях, капітани морських лайнерів та представники багатьох інших професій. Та, погодьтеся, головне не ким ти став, а яким ти став. Школа №3 з гідністю може стверджувати, що її випускники – найкращі.

Особливі слова подяки необхідно сказати тим випускникам, які не просто пам’ятають про школу, а завжди допомагають їй. Це В.М. Войніков, О.П.Свідло.

Також слова подяки за підтримку та розуміння хочеться сказати народному депутату України О.С.Пономарьову, начальнику місь-кого відділу освіти Н.П.Кондратюк.

Сучасний ритм життя змушує жити швидко, негайно приймати рішення, творити і дерзати. Але які б не чекали випробування, головне - не втратити частинку своєї душі, сердечність, терпимість і людяність. Школі №3 вже 30 років. Але відчуття новизни, азарту, пошуку збереглося до цих пір. Тому що так жити цікавіше!

З днем народження, школо! Успіхів тобі в усьому!

С.І.Іздебська,

О.О.Онищенко, завучі з навчально-виховної роботи

ОтменитьДобавить комментарий

Реклама